Вдосконалення антикорупційного законодавства

На даний час у ЗМІ активно обговорюється проект вже ухваленого у першому читанні закону про очищення влади (№ 4359а від 24.07.2014), який часто називають "законом про люстрацію". При цьому, без детального (а часто – будь-якого) аналізу змісту проекту в суспільній свідомості створюється враження, що сам факт його прийняття справді дозволить очистити владу. Це враження, на мій погляд, хибне.

Справа не лише у надзвичайно низькому рівні тексту проекту з техніко-юридичної точки зору (очевидно, писалося дуже поспіхом), а, насамперед, у тому, що проект або дублює існуючі неефективні положення законодавства («антикорупційні» перевірки), або пропонує відверто неконституційні речі – наприклад, відповідальність у вигляді звільнення та 10-річної заборони займати певні посади лише за те, що особа у певний час була, наприклад, заступником прокурора будь-якого району (по суті своїй, це кримінальна відповідальність, встановлена «заднім числом»). В цілому слушною (і навіть занадто м’якою) є негативна оцінка проекту, викладена у висновку ГНЕУ. 

Необхідність очищення влади, поза всяким сумнівом, існує. Влада справді глибоко вражена корупцією, яка є чи не найбільшою проблемою сучасного українського суспільства. Проте навряд чи цю проблему можна вилікувати якимись разовими заходами, тим більше, у тому сумнівному вигляді, що пропонується – натомість, необхідний постійно діючий ефективний механізм. Іншими словами, слід вдосконалити існуюче антикорупційне законодавство. Якщо це буде зроблено, потреба у люстрації просто відпаде.

На мою думку, вдосконалення антикорупційного законодавства має передбачати дві основні складові: (1) контроль не лише над доходами, але і над видатками потенційних корупціонерів (це - цілком слушна ідея, закладена у проекті закону "про люстрацію"), і (2) створення механізму для ефективної участі у контролі громадськості.

Обидві ідеї я спробував сформулювати у вигляді проекту відповідного закону, що супроводжується додатковими поясненнями та порівняльною таблицею пропонованих змін до чинного законодавства. Буду вдячний і за критику та поради, і за просування ідеї (якщо вона підтримується, звісно).


Коментарі   

# Світлана Черноус 21.08.2014, 06:39
Анатолій Миколайович, цікаво було ознайомитись з Вашими пропозиціями. Ідея зрозуміла і я її підтримую. Щодо термінології. На мою думку введення у зазначений законопроект поняття «ведення способу життя, що не відповідає задекларованим доходам» потребує конкретизації, адже існує на рівні уявлення. Розумію, що недоцільно замінити його на абсолютно визначене поняття, так само, як навести вичерпний перелік діянь, що свідчать про ведення способу життя, що не відповідає задекларованим доходам. Одночасно, вважаю за потрібне визначити критерії, з яких слід виходити при вирішенні питання про те, чи відповідає, чи не відповідає спосіб життя доходам. В іншому випадку, як свідчить практика використання оціночних понять у законодавстві, є можливість як зловживань, так і уникнення відповідальності. Інше питання, чи слід наводити такі критерії у законі? Думаю, так. Що ж до наведення переліку випадків, які ілюструють означений спосіб життя, думаю, що вони будуть вироблені практикою і можуть бути акумульовані в актах узагальнення судової практики. Дякую.
Відповісти
# Анатолій 21.08.2014, 08:18
Цитую Світлана Черноус:
Анатолій Миколайович, цікаво було ознайомитись з Вашими пропозиціями. Ідея зрозуміла і я її підтримую. Щодо термінології. На мою думку введення у зазначений законопроект поняття «ведення способу життя, що не відповідає задекларованим доходам» потребує конкретизації, адже існує на рівні уявлення. Розумію, що недоцільно замінити його на абсолютно визначене поняття, так само, як навести вичерпний перелік діянь, що свідчать про ведення способу життя, що не відповідає задекларованим доходам. Одночасно, вважаю за потрібне визначити критерії, з яких слід виходити при вирішенні питання про те, чи відповідає, чи не відповідає спосіб життя доходам. В іншому випадку, як свідчить практика використання оціночних понять у законодавстві, є можливість як зловживань, так і уникнення відповідальності. Інше питання, чи слід наводити такі критерії у законі? Думаю, так. Що ж до наведення переліку випадків, які ілюструють означений спосіб життя, думаю, що вони будуть вироблені практикою і можуть бути акумульовані в актах узагальнення судової практики. Дякую.

Дуже дякую за коментар! Згоден із Вами у тій частині, що практика розбереться, до яких випадків застосувати абстрактне формулювання "невідповідність способу життя задекларованим доходам". Думаю, що конкретизація в законі буде лише шкідливою. Під пропонований склад правопорушення (як він сформульований зараз) будуть потрапляти найбільш кричущі випадки з тих, що озвучуються в ЗМІ (чартерні рейси, віп-авто, годинники і т.п.). А якщо навіть будуть зловживання і якийсь суд вирішить відбілити корупціонера, сам факт судового розгляду і відповідний розголос - уже добре.
Відповісти