Пропонується проект закону, впровадження якого дозволить істотно підвищити ефективність використання земель в України та зменшити обсяг корупції у сфері земельних відносин шляхом відмови від принципу цільового використання земельних ділянок. Правовий режим земельних ділянок має визначатися законодавством та планувальною документацією за правилом «дозволено те, що не заборонено», інший правовий режим («дозволено те, що передбачено») має бути винятком (наприклад, для певних земель природно-заповідного фонду).

На даний час у ЗМІ активно обговорюється проект вже ухваленого у першому читанні закону про очищення влади (№ 4359а від 24.07.2014), який часто називають "законом про люстрацію". При цьому, без детального (а часто – будь-якого) аналізу змісту проекту в суспільній свідомості створюється враження, що сам факт його прийняття справді дозволить очистити владу. Це враження, на мій погляд, хибне.

 

На даний час система прав на землю побудована в Україні нераціонально. Учасники обороту не можуть швидко набувати право на земельні ділянки на титулах, що були б адекватні їх потребам. Велика кількість невиправданих законодавчих обмежень підвищує юридичні ризики. Викладене зумовлює необхідність зміни, зокрема, режиму права власності, права оренди, права постійного користування земельними ділянками, земельних сервітутів. У публікації наведено текст бажаних змін з їх обґрунтуванням. Буду вдячний за зауваження та пропозицій - багато із того, що пропонується, є дискусійним, очевидно, в тексті ще й поки що чимало технічних недопрацювань.

Текст із поясненнями тут.

 

Пропонується законопроект (з поясненнями та порівняльною таблицею), що спрямований, по-перше, на запобігання виникненню права власності на нерухомість, збудовану на чужій землі (така нерухомість повинна належати лише власнику ділянки), по-друге, на поєднання в одній особі власника земельної ділянки та збудованого на ній, якщо ці особи не збігаються. Окрім повернення в нормальний оборот землі та збудованого на ній, законопроект у разі прийняття дозволить істотно розширити базу оподаткування земельним податком.

 

 

Вбачається потреба у створенні дієвого механізму припинення права спільної часткової власності на майно без його поділу. Існування такого механізму буде корисним не лише у ситуаціях з неподільним майном, а і в інших випадках, оскільки сама по собі спільна власність на об’єкт зазвичай зменшує ефективність його використання (зменшується оперативність прийняття рішень, узгодження інтересів вимагає часу і зусиль тощо).