Використання меліорованих земель

Правовий режим земель сільськогосподарського призначення 3

3. Особливості використання меліорованих земель сільськогосподарського призначення

У ЗУ «Про меліорацію земель» від 14.01.2000 під терміном «меліоровані землі» розуміються «угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації» (ст.1 Закону).

На початку 2002 р. налічувалося 5283 тис.га земельних ділянок з меліоративними системами, що становить 12,7% усіх сільськогосподарських угідь. Основна частина зрошуваних земель зосереджена в зоні Степу. В АРК зрошувані землі становлять 29,2% орних земель, у Херсонській обл. - 25,6, Запорізькій - 13,4, Одеській - 11,2, Миколаївській - 11,1%. Осушених земель найбільше у західних областях та зоні Полісся: у Рівненській - 41%, Львівській 39%, Волинській 38%, Закарпатській 37% та Івано-Франківській 31% орних земель1.


Під меліоративними заходами маються на увазі «роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт» (ст.1 ЗУ «Про меліорацію земель»). «Комплекс меліоративних заходів» зазвичай передбачає будівництво та утримання меліоративних систем.

Меліоративні системи поділяються на міжгосподарську та внутрішньогосподарську частини. «Функціональним призначенням міжгосподарської меліоративної системи є забір води із джерела зрошування, транспортування її до зрошуваної території і розподіл між водокористувачами або ж, навпаки, відведення води із водоколекторів до водних джерел. Внутрішньогосподарські меліоративні системи, які є продовженням міжгосподарських, призначені для дальшого розподілу поданої господарством для зрошення води між сівозмінами і полями, а в випадку осушення відведення надлишкової ґрунтової вологи до водних колекторів. Для експлуатації меліоративних систем … створена спеціальна експлуатаційна служба органів меліорації і водного господарства»2. Напр., осушувальна система «Остер І черга» експлуатується Козелецьким управлінням осушувальних систем Чернігівського облводгоспу (див. фото).


Осушувальна система «Остер І черга» (Чернігівська обл.).


Більш складною є ситуація з внутрігосподарськими меліоративними системами, які здебільшого розташовані на розпайованих землях. Поза сумнівом, існує необхідність забезпечення комплексного, ефективного та раціонального використання меліоративних систем як єдиного цілого. Відповідно до ст.26 «Використання земельних ділянок з меліоративними системами» ЗКУ,

«Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.»


Ефективність даної норми є незначною, оскільки вона позбавлена механізму реалізації. Як зазначається у спеціальній літературі, вимога поширюється лише на ділянки, що розташовані в зоні технологічної дії меліоративних систем3. Досягнення угоди десятками та сотнями власників з суперечливими інтересами є проблематичним, як проблематичним є і вирішення спору в суді (зважаючи на таку кількість сторін).

Слід також зважати, що під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися (п.21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затв. ПКМ від 28.02.2001 №177). Оскільки у разі ліквідації КСП існувала можливість переходу меліоративних систем у власність членів КСП, що була серйозною загрозою для їх цілісності, змінами до ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (п.8 ст.31 в ред. від 20.02.2003) було передбачено, що меліоративні системи в складі іншого майна, що не підлягало паюванню, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому КМУ (див. ПКМ від 13.08.2003 №1253 «Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників»). Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи. На жаль, у цій ситуації власники вбачають більшу вигоду у здаванні труб системи на металобрухт, ніж в її утриманні.

Як результат, протягом останніх років скоротилися площі меліорованих земель, погіршився їх екологічний стан. На масивах зрошення спостерігається підтоплення (15-20%), вторинне осолонцювання (30-40%), засолення (6-9%). Близько 70% площ зрошується водою 2-го і 3-го класу (обмежено придатною і непридатною). Осушені землі характеризуються частим спрацюванням торфового шару (і навіть виходом на поверхню пісків, що підстилають торф). У більшості випадків це спричинено надмірною вагою просапних культур і відсутністю подвійного регулювання водного режиму4. Площа зрошуваних сільськогосподарських угідь, на яких необхідно здійснити комплексну реконструкцію, становить 491,5 тис. га, або 24,2% усіх зрошуваних земель. Відновлення осушувальної мережі необхідно виконати на площі 175,4 тис. га5.


Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний наказ №206/638 «Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель». Положення затвердженого наказом Порядку мають мінімальний регулятивний ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусової реалізації.





1 Статистичний щорічник «Сільське господарство України» за 2001 рік / Під заг. кер. Ю.М. Остапчука. К., 2003. С.57.

2 Правовий статус районного агропромислового обєднання / Ц.В. Бичкова, П.Ф. Кулинич, З.А. Павлович та ін.; За ред. В.І. Семчика. К.: Урожай, 1986. С.105-106.

3 Пугачов М.І. Використання меліорованих земель і приватизаційні процеси // Ринок землі. 2003. - №4-5. С.50.

4 Канаш О.П.До проблеми ґрунтових обстежень // Землеустрій і кадастр. 2005. - №3. С.56.

5 Пугачов М.І. Використання меліорованих земель і приватизаційні процеси // Ринок землі. 2003. - №4-5. С.50.