Загальна характеристика законодавства ЄС

Гармонізація законодавства 21

2. Законодавство ЄС у сфері земельних відносин


2.1. Загальна характеристика законодавства ЄС

Джерелами права ЄС є т.зв. первинне право - установчі договори (договори, на основі яких були створені Європейські Співтовариства, а також Маастрихтський договір про заснування Європейського Союзу 1992 р., договори про внесення змін до установчих договорів тощо). На основі первинного права органи Європейського Союзу приймають норми вторинного права. До норм вторинного права ЄС належать директиви, регламенти, рішення, рекомендації та висновки1.

Поряд із класифікацією за типом джерел права, існує загальноприйнята класифікація актів законодавства ЄС за предметом регулювання2. Саме її, як видається, найбільш доцільно обирати для дослідження законодавства ЄС, що регулює використання та охорону земель.

Регулювання земельних відносин розглядається в ЄС здебільшого в контексті охорони ґрунтів від забруднення та ерозії (розділ класифікації «Навколишнє середовище»). Відповідні акти законодавства можна знайти й в інших розділах зокр., «Сільське господарство», «Охорона здоровя», «Транспорт» тощо. Отже, окремо про земельне законодавство ЄС не йдеться.

Розглянемо місце земельно-правових норм у структурі законодавства ЄС більш детально.



1 Микієвич М.М., Андрусевич Н.І., Будякова Т.О. Європейське право навколишнього середовища. Навчальний посібник. Львів, 2004. - С.52-68.

2 Ця класифікація представлена, зокр., на інтернет-сторінці системи SCADPlus, що підтримується Європейською Комісією постійно діючим органом, що виконує основні виконавчі функції в ЄС (далі «Комісія») [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://europa.eu/scadplus/scad_en.htm