Вільний рух капіталів

Гармонізація законодавства 24

2.4. Вільний рух капіталів

Важливою складовою законодавства ЄС є законодавство, що регулює вільний рух капіталів (за класифікацією SCADPlus, підрозділ «Єдиний ринок капіталу» розділу «Внутрішній ринок»). Принцип т.зв. вільного руху капіталу закріплено ст.67 Угоди про створення Європейських Співтовариств. Відповідно до Розділу 4 acquis communitaire, присвяченому вільному переміщенню капіталів, будь-які обмеження на вільне переміщення капіталів поміж країнами-членами (і в багатьох випадках з країнами не-членами ЄС) забороняються1. Винятки можуть встановлюватися у виключних випадках Комісією за спеціальною процедурою.

Основу законодавства про вільний рух капіталів складає Директива Ради 88/361/ЄЕС від 24.06.1988 щодо імплементації статті 67 Угоди. Інвестиції в нерухомість прямо названо рухом капіталу в Додатку 1 до Директиви.

Вільний рух капіталів несумісний із обмеженнями на придбання земельних ділянок іноземними юридичними або фізичними особами. Допускаються лише обмеження, які поширюються також на громадян тієї країни, яка їх застосовує, та зареєстровані в цій країні компанії, а не лише на ті, що походять з інших країн ЄС2.

У країнах, що стали членами ЄС пізніше, як правило, вводяться тимчасові обмеження на володіння сільськогосподарськими землями для іноземців (в тому числі для громадян держав - членів ЄС). Таке юридичне обмеження спрямоване на запобігання спекуляції сільськогосподарськими землями у державах - нових членах ЄС3. Проте можливість встановлення таких обмежень є тимчасовою поступкою відповідним країнам, результатом складних переговорів.

Таким чином, набуття Україною членства в ЄС потребуватиме скасування обмежень, встановлених ст.ст.81, 82 ЗКУ щодо можливості використання земель на праві власності іноземними фізичними та юридичними особами, не кажучи вже про мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Останній є несумісний не лише із принципом вільного руху капіталів, але і з КУ (запровадивши мораторій, держава фактично позбавила права власності на земельні ділянки мільйони селян).

Слід зазначити, що п.36 Заходів щодо виконання у 2007 р. Плану дій Україна ЄС4 було передбачено скасування обмежень, встановлених ст.82 ЗКУ «на володіння земельними ділянками несільськогосподарського призначення українськими юридичними особами з часткою іноземного капіталу, включаючи ті, в яких іноземний капітал становить 100 відсотків». На жаль, відповідні зміни до названих статей внесені не були.

Вважаємо, що ст.82 ЗКУ потребує корегування у будь-якому випадку. Конструкція статті, яка запроваджує у земельне законодавство якесь автономне (від положень цивільного та господарського законодавства), своєрідне розуміння «національності» юридичної особи, є вкрай невдалою.



1 Європейська бізнес асоціація. В центрі уваги: права власності на землю // Земельне право України. 2007. - №3. С.34.

2 Європейська бізнес асоціація. В центрі уваги: права власності на землю // Земельне право України. 2007. - №3. С.34.

3 Артюшин В.І., Кобець М.І., Пугачов М.І. Проблеми становлення та функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні / За ред. Марчіна Свєнчіцкі. К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПРООН, 2007. С.19.

4 Урядовий портал // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/document/76812521/Проект072060вер10.doc