Розвиток земельного права за часів СРСР. Велика Вітчизняна війна та повоєнний період

93

9.3. Велика Вітчизняна війна та повоєнний період

Особливості земельно-правового регулювання під час Великої Вітчизняної війни. З метою забезпечення армії та населення продуктами харчування при підприємствах та організаціях організовується широка мережа підсобних господарств, розвивається колективне та індивідуальне городництво. Виділяється від 0,12 до 0,25 га на сімю під городи1. Здійснюються роботи із відновлення меж на звільнених територіях (Інструкція Наркомзему УРСР від 15.07.1944 «Про поновлення землекористування колгоспів у районах УРСР, звільнених від німецької окупації»).

Особливості земельних відносин на окупованих територіях. За декретом німецьких окупаційних властей «Земельна реформа» 1942 р. встановлювалося три форми землекористування: 1) громадські господарства, 2) землеробські товариства, 3) індивідуальні господарства. Скасовувалася дія Статуту сільськогосподарської артілі. У червні 1943 р. було видано декларацію «Про введення селянської земельної власності», де йшла мова вже не про «право користування», а про «право власності» на землю. Проте роль цих актів була здебільшого пропагандистською, їх видання не призвело до істотних зрушень у земельних відносинах2.

Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва. В Указі Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 «Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних житлових будинків»3, постанові РМ СРСР від 26.08.1948 про порядок застосування цього Указу4 передбачалося надання громадянам права мати на праві особистої власності житловий будинок, для чого вони були могли використовувати на праві безстрокового користування земельні ділянки встановлених розмірів.

Землевпорядне нормування. Відповідно до рішення Пленуму ЦК ВКП(б), який відбувся у лютому 1947 р.5, Закону про пятирічний план на 1946-1950 рр. передбачалося відновлення та введення правильних сівозмін із застосуванням у них травосіяння (із широким використанням травосумішей бобових, злакових багаторічних трав), використанням вчасно піднятих та добре оброблених парів6. Між тим, однотипні сівозміни запроваджувалися у всіх господарствах без врахування різниці у ґрунтах, забезпеченості кормовими угіддями тощо7.

Досить детальне агротехнічне нормування, раціоналізація внутрігосподарського землеустрою запроваджувалися постановою РМ СРСР та ЦК ВКП(б) від 20.10.1948 «Про план полезахисних лісонасаджень, запровадження травопільних сівозмін, будівництва ставків і водойм для забезпечення високих і стійких врожаїв у степових і лісостепових районах європейської частини СРСР»8. До 1950 р. проекти внутрігосподарського землеустрою мали майже всі колгоспи та радгоспи9. Проте до 1958 р. сівозміни були освоєні лише в 26% радгоспів та 19% колгоспів10.

01.12.1958 у розвиток вже існуючих будівельних норм і правил11 Держбудом СРСР за дорученням РМ СРСР були затверджені Правила і норми планування і забудови міст12. Було прийнято також ряд відомчих нормативних актів, які містили нормативи відведення стосовно, насамперед, земель «спеціального призначення». Пізніше ці відомчі нормативні акти були замінені аналогічними актами, затвердженими постановами урядів союзних республік13, а згодом, з 01.01.1967 єдиною системою будівельних норм і правил СРСР, багато з положень якої є чинними й нині14. Будівельні норми, які передбачають норми відведення земельних ділянок для різних потреб, практично усі дісталися нашій правовій системі «у спадок» від СРСР, причому прийняті вони ще у 70-і рр. минулого сторіччя (див. Додаток 2).

Укрупнення колгоспів. Укрупнення колгоспів відбувається у 1940-1960 рр.15, його правовою основою стала постанова РМ СРСР від 30.05.1950 «Про укрупнення дрібних колгоспів і завдання партійних організацій у цій справі».

Земельний кадастр. Постанова РМ СРСР від 31.12.1954 «Про єдиний державний облік земельного фонду СРСР» передбачила запровадження обліку не лише кількості, але і якості земель та угідь, що стало вагомим кроком в напрямку запровадження повноцінного земельного кадастру.

Меліорація земель. Важливе значення для початку широкомасштабних меліоративних робіт в СРСР відіграла постанова ЦК КПРС та РМ СРСР «Про широкий розвиток меліорації земель для одержання високих і стійких врожаїв зернових і інших сільськогосподарських культур» 1966 р.



1 Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні / А.С. Даниленко, Ю.Д. Білик, М.Ю. Гарбуз та ін.; За ред. Ю.Д. Білика К.: Урожай, 2004. С.9.

2 Заставська Л.П. Право власності на землю в Україні (розвиток та основні риси). Дис. … к.ю.н. … 12.00.06. К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. С.97.

3 Ведомости Верховного Совета СССР. 1948. - №36.

4 СП СССР. 1948. - №5. Ст.62.

5 Сучасний стан земельної реформи в Україні / А.С. Даниленко, М.Ю. Гарбуз, В.В. Жмуцький та ін. К.: Урожай, 2005. С.7.

6 Третяк А.М. Історія земельних відносин та землеустрою в Україні: Навчальний посібник. К.: Аграрна наука, 2002. С.69.

7 Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні / А.С. Даниленко, Ю.Д. Білик, М.Ю. Гарбуз та ін.; За ред. Ю.Д. Білика К.: Урожай, 2004. С.10.

8 Третяк А.М. Історія земельних відносин та землеустрою в Україні: Навчальний посібник. К.: Аграрна наука, 2002. С.70-71.

9 Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні / А.С. Даниленко, Ю.Д. Білик, М.Ю. Гарбуз та ін.; За ред. Ю.Д. Білика К.: Урожай, 2004. С.10.

10 Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні / А.С. Даниленко, Ю.Д. Білик, М.Ю. Гарбуз та ін.; За ред. Ю.Д. Білика К.: Урожай, 2004. С.10.

11 Балезин В.П.Правовой режим земель городской застройки. М.: Государственное издательство юридической литературы, 1968. С.116.

12 Правила и нормы планировки и застройки городов. М.: Госстройиздат, 1959.

13 Див. Сборник нормативных документов по охране природы. Под ред. М.В. Блинова. М.: Юрид. лит., 1978. С.134-135.

14 Ерофеев Б.В. Основы земельного права (теоретические вопросы). М.: Юрид. лит., 1971. С.27, В.К. Григорьев. Советское земельное право. М.: Юрид. лит., 1957. С.155, 166.

15 Третяк А.М. Історія земельних відносин та землеустрою в Україні: Навчальний посібник. К.: Аграрна наука, 2002. С.89.