Набуття права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами. Купівля-продаж

Набуття перехід та припинення права власності на земельні ділянки 2.2

 

2.2. Купівля-продаж

На відносини із купівлі-продажу земельних ділянок поширюються загальні положення цивільного законодавства (гл.54 ЦКУ). Згідно зі ст.655 ЦКУ,

«1. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.»

 

Ст.657 ЦКУ містить правила (продубльовані у ч.ч.1, 4 ст.132 ЗКУ) щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Слід памятати, що ч.1 ст.130 ЗКУ обмежує коло покупців земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Ними можуть бути:

«а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;

б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.»

 

Проте на даний час через мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного виробництва дані положення фактично не діють.

Також ч.2 ст.130 ЗКУ передбачене переважне право купівлі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: його мають «громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування». На практиці переважне право не застосовується1, оскільки закон не встановлює відповідного механізму. Застосування ж за аналогією норм ЦКУ щодо права переважної купівлі частки у спільній частковій власності (ст.362) є неможливим з огляду на широке коло субєктів права переважної купівлі навряд чи можливо письмово повідомити їх про майбутній продаж. Тож діє відома максима часів римського права: ubi jus uncertum, ibi jus nullum («якщо закон незрозумілий, закону немає»).

Особливості купівлі-продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, а також особливості викупу земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб розглядаються у наступних питаннях цієї теми.

Особливості продажу іпотекодержателем предмету іпотеки (у разі, якщо таке право передбачене договором про задоволення вимог іпотекодержателя або рішенням суду) врегульовані ст.38 ЗУ «Про іпотеку».

 

 


1 Кулинич П.Ф. Оцінка стану земельного законодавства України та перспективи його розвитку. К.: Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПРООН, 2007. С.28.