Набуття права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами. Дарування

Набуття перехід та припинення права власності на земельні ділянки 2.5

 

2.5. Дарування

Положення, що регулюють відносини дарування, вміщені до гл.55 ЦКУ. Згідно зі ст.717 ЦКУ,

«1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.»

 

Ч.2 ст.719 дублює правило ЗКУ щодо необхідності нотаріального посвідчення договору дарування земельної ділянки як нерухомого майна.

ЦКУ встановлює деякі обмеження щодо сторін договору дарування (ст.720), передбачає можливість встановлення обовязку обдарованого на користь третьої особи (ст.725) та правові наслідки порушення цього обовязку (ст.726). У певних випадках договір дарування може бути розірваний на вимогу дарувальника (ст.ст.727,728). Кодексом передбачена пожертва як різновид договору дарування (ст.729): дарування нерухомих та рухомих речей, зокр. грошей та цінних паперів для досягнення певної, наперед обумовленої мети.

Згідно із ч.1 ст.722 ЦКУ, право обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття. Цю норму слід застосовувати з урахуванням особливих правил щодо моменту виникнення права власності на земельну ділянку (ст.125 ЗКУ).

Варто звернути увагу, що ЗКУ як одну з підстав припинення права власності передбачає добровільну відмову власника від права на земельну ділянку (п.«а» ст.140 ЗКУ). Детальніші положення про добровільну відмову містяться у ч.ч.1 та 2 ст.142 ЗКУ:

«1. Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

2. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.»

 

На наш погляд, за своєю природою такі відносини є даруванням, тому у частині, не врегульованій ЗКУ, на них поширюються загальні правила цивільного законодавства про дарування.

 

Коментарі   

# Артем 02.12.2014, 18:31
Пане Анатолію,

ст. 722 ЦКУ моментом виникнення права власності визначаєтся момент прийняття подарунку;
ст. 125 ЗКУ визначає, що право власності виникає з моменту держ реєстрації (а точніше - з моменту отримання документу, що посвідчує право власності); Поясніть, будь ласка, яким чинном треба враховувати вказанні норми? Як враховувати ст. 131 ЗКУ (набуття права власності на підставі цивправугод та укладення їх відповідно до вимог ЦК, певно ст.ст. 182, 334)
На мою думку, все ж таки майнові права, певно – обмежені, виникають з моменту прийняття речі... Але вони радше виглядають, як обов'язок зареєструвати права власності та нести майнову відповідалність за майно. При цьому, фактичного права власності не виникає – користування обмеженне, розпорядження, за відсутнсоті зареєстрованного права власності, також.
Але, все ж таки, права власноті виникає з моменту прийняття речі.
Прокоментуйтє, будь ласка, роздуми.
Дякую!
Відповісти
# Анатолій 02.12.2014, 19:30
Не зовсім очевидно, що є "прийняттям" щодо нерухомого майна, загалом, і земельної ділянки, зокрема. Це або укладення договору відчуження (дарування, наприклад), або реєстрація речового права на підставі договору. Втім, зараз момент нотаріального посвідчення договору і державної реєстрації права збігаються (ч.9 ст.15 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). При даруванні будь-яка специфіка наразі відсутня.
Відповісти